Проти мого вікна дріма дебелий граб,
Мов сніжаний вівтар, чи сніжана каплиця,
На кождому сучку горбляться пальці лап,
Одягнені немов у білі рукавиці.
Метуть сніги з Різдва – шляхи на Новий Рік
По заячих слідах, по ранковій пороші;
Стоїть ставок стрункий, мов виметений тік,
І дні стоять такі сліпучі і хороші.
Настане синя ніч – синіє білий сніг
І кругом замерза вода у ополонці,
І місяця сіяє вигострений ріг,
Мов бризок золотий закриженого сонця.
