Воли ж половії: Вірш

Воли ж мої половії,
Ой, чого ж ви помарніли?

Ой, того ж ми помарніли,
Нас хазяїн не жаліє.

Пізно ляже, рано встає,
Бере ярма, нариває.

Бере ярма, нариває,
У Крим по сіль виїжджає.

Під гору йде – не бичує,
А з гори йде – не гальмує.

Піском бреде ще й гукає,
Всіх чумаків обминає.

Всіх чумаків обминає,
До корчомки поспішає.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Воли ж половії":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Воли ж половії: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.