Ворозочки з ожиночки, колиска з горіха,
Колише сі у колисці мамина потіха.
Коби тебе, дитиночко, нічо не боліло —
Ані ручки, ані ніжки, ні біленьке тіло.
Ой летіла зозулечка через садовину
Та впустила сиве перце, скорнела дитину.
Бодай з тебе, зозулечко, все пір’я упало:
Скорнєла-с ми дитиночку, ще би було спало.
- Наступний вірш → Бити котка, бити
- Попередній вірш → Гаю, гаю, гаю