Вилітала галка
З зеленого балка,
Ой, вилітала й друга
З зеленого й луга.
Вилітала й третя
З куща й очерета,
Ой, та й сіла на сосні,
На гілці розкішній.
Не хилися й, гілко,
Бо й так мені гірко,
Ой, не хились над морем,
Бо й так мені горе.
Горе сиротині
У чужій країні же,
Ой, у чужому й краю,
Де роду й немає.
Тільки в мене роду –
Два братики з роду же,
Ой, та й ті признаються
Десятого й году.
