Я хліб шаную ще з дитинства: Вірш

Я хліб шаную ще з дитинства,
У ньому сила й труд віків,
Неначе зародилася країна
У тих полях безмежних колосків.
А пам’ятаєш, як в дитинстві,
Такий знайомий запах із печі.
Родинним оберегом наче стали
Бабусин хліб і теплі калачі.
Сьогодні це для нас вже звично
Купити хліб ми можемо за мить,
Та в цій, здавалося б, звичайній їжі
Прадавня слава і історія лежить.
Ще наші предки, що трудилися невтомно,
Вкладали душу й сили все життя,
Працюючи так віддано у полі,
Не покидали віри в майбуття.
В роки тяжкі, що голодом назвались,
Безмежна кількість людства помирала,
І спечена хлібинка всій родині
Боротися зі смертю помагала.
Шануймо хліб у цю безхмарну днину
І пам’ятаймо ці прості слова:
«Шануєш хліб – шануєш Україну,
І все хороше, що вона тобі дала».