– Я йду на смерть, а ти не плач за мною,
Я йду, щоб ти не бачила війни.
Якщо помру, згадай мене сльозою,
І я прийду… в твої щасливі сни…
– Не йди, прошу, побудь іще, благаю…
І вже немає сили підвестись…
Чи ще хоч раз побачу?
– Я не знаю…
Та ти чекай, май віру і молись…
Не плач, прошу, нічого не змінити…
Мій час настав, покликала війна…
Я маю рідну землю захистити,
Вона ж у мене як і ти – ОДНА…
– Мій любий, доки серце в грудях б’ється
За тебе буду Господа молить…
Моя любов до тебе озоветься
І від ворожих ГРАДів захистить.
… Тепер він там, де спокою немає,
Де смерть своїми залпами гримить
Вона ж щоночі молиться й чекає
І вірить… і продовжує любить…
(1 оцінок, середнє: 4,00 із 5)