У садочку на бузочку
Горобчики цвірінчать,
Молоденькі, чепурненькі
Разом голосно кричать.
А муркотик, сірий котик,
Підкрадається завзятий
Горобчика-молодчика
На обід собі піймати.
«Бережіться, стережіться
Мудрий в зграї закричав. —
Швидше в стріху, буде лихо!..»
Летячи, він цвірінчав.
Всі знялися, понеслися,
Крилечками лопотять…
Сірий котик, наш муркотик,
Тільки слинку став ковтать.
- Наступний вірш → Степан Будний – Земля
- Попередній вірш → Яків Жарко – Вовчик