Ян Бжехва – Годинник: Вірш

— Ну, як там годинник, цікаво?
— Та цокає досить жваво…
— Мабуть, поспішає він?
— Можливо,— на п’ять хвилин.

Ну, що за слова чудні!
Не згоден годинник ніяк.
Він хоче сказати:
«Ні!»
А каже:
«Так-так! Так-так!»

— Чого в тебе вигляд кволий?
— Та знаєш — спізнивсь до школи…
— Не бачив, котра година?
Невже зламалась пружина?

Ну, що за слова чудні!
Не згоден годинник ніяк.
Він хоче сказати:
«Ні!»
А каже:
«Так-так! Так-так!»

— Якої він марки, друже?
— Не знаю! Мені байдуже…
— Кажу тобі — річ пропаща:
Не буде ходить нізащо!..

Ну, що за слова чудні!
Не згоден годинник ніяк.
Він хоче сказати:
«Ні!»
А каже:
«Так-так! Так-так!»

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ян Бжехва – Годинник":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Ян Бжехва – Годинник: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.