Жила біля річки качка,
Велика була дивачка:
Води не любила й трішки —
Ходила гуляти пішки.
Заходила до перукарні:
— Чи є у вас булки гарні?
В аптеку носила банку:
— Одважте мені сметанку!
Ще мала до пралі діло,—
Купити марок хотіла.
Казали качки водне:
— Хай гуска її вбрикне!
Варені яєчка клала,
На чубчик стрічки в’язала
І всіх дивувала звісткою,
Що чешеться зубочисткою!
Купила раз маку жменьку,
Щоб маком писать дрібненько.
Подерту мотузку з’їла,
Сказала: — Це локшина біла!
І гроші чужі ковтнула,
А боргу не повернула!
Журились над нею вдома:
Як жити їй — невідомо!
Та кухар почув цю справу.
— Зроблю,— каже,— з неї страву!
Та й спік її на обід.
Приправу подав як слід,
Відрізать хотів окраєць,
Аж бачить — на блюді заєць!
Зробилася зайцем качка…
