Змучив нежить Катерину.
А-пчхи!
Катерина під перину.
А-пчхи!
Прийшов лікар дуже скоро.
А-пчхи!
Каже:
— Пані справді хвора!
А-пчхи!
Миттю дав їй аспірину.
А-пчхи!
Сам захворів за хвилину.
А-пчхи!
Ще пішов до адвоката,
А-пчхи!
А там саме було свято.
А-пчхи!
Адвокат узяв сосиску.
А-пчхи!
А тоді як чхне у миску –
А-пчхи!
Гості вмить хустки у жмені,
А-пчхи!
Стали чхати, мов шалені.
А-пчхи!
А за ними — їхні гості —
А-пчхи!
Аж гуло, немов на мості.
А-пчхи!
І пішли далеко вісті,
А-пчхи!
Що вже чхають всі у місті.
А-пчхи!
І не стало аспірину —
А-пчхи!
Через тую Катерину.
А-пчхи!
