Весна у квітні встала зрання:
— Ану, почнімо прибирання! —
Пішла вона в ліси й садки,
Заглянула в усі кутки.
Тут вітерець прибіг поспішно,
Здмухнув вже листячко торішнє.
З усіх доріжок і стежок
Повимітав брудний сніжок.
Лісовики, узявши щітку,
Росою землю миють швидко,
А хмари, линучи в блакить,
Дощами землю хочуть мить.
Дрібні хмаринки враз набігли
І так протерти сонце встигли,
Що аж дивуються усі
Весняній сонячній красі!
Лелека в небі побував,
Веселку там намалював,
А жайворонки й журавлі
Вже сіють квіти по землі.
Все зацвіло, засяло зрання —
І тим скінчилось прибирання!
