Сталевий кінь. Контактний дріт.
Смичок вагонів позад мене
і перегук коліс шалений
по річці Збруч… Колючий дріт
колись тут був. Страшний кордон,
як шрам по серцю України,
і не один в ріці загинув,
надпивши воду із долонь.
О скільки крові, горя, сліз
цей сивий Збруч в собі ховає.
Він в синє море мрію ніс
і синьо-жовту барву краю.
Та після бур, після хуги
свої очистив врешті води,
і обнялися береги
одного, вічного народу.
Сталевий кінь… Контактний дріт…
І голубінь небес подільських.
На землю нашу українську
вже роси скапують із віт.
- Наступний вірш → Геннадій Мороз – Золота Липа
- Попередній вірш → Ярослав Людкевич – Вертоліт над Збручем
(Оцінок ще немає)