Йшла зозуля біля річки
погубила черевички
для маленької сестрички,
червоненькі, невеличкі,
а братіку чобітки,
посрібнені підківки,
позолочені квіздки,
цяцьковані халявки.
Щоби рано повставали,
умивались, узували, —
цок-цок, чобіток,
чик-чик, черевик!
- Наступний вірш → Єва Нарубіна – Ой, дуб до сосни нахилявся
- Попередній вірш → Єва Нарубіна – Ти як сонце, як повітря, як вода
(Оцінок ще немає)
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші