Ой, піду я на полудне до села,
та не туди голівонька завела.
А у річці прибуває, ой, води!
Над рікою оре хлопець молодий,
оре ниву, чорні скиби відгорта
і до себе моє серце приверта.
Вже вода моста старого понесла…
— Де знайду я перевозу до села?
— Нащо тобі, дівчиноноко, перевіз?
Я ж би тебе на рученьках переніс!
- Наступний вірш → Єва Нарубіна – Ой, дуб до сосни нахилявся
- Попередній вірш → Єва Нарубіна – Ти як сонце, як повітря, як вода
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші