У ставок Маринка
Сипле хлібні дрібки.
— А чому це, Грицю,
Не говорять рибки?
— Як же їм балакать,—
Гриць на те сестриці,—
Коли завжди мають
Повен рот водиці!
- Наступний вірш → Євген Бандуренко – Це вже й зараз видко
- Попередній вірш → Євген Бандуренко – Тільки сині