Із рогатки Гнат завзято
Бив на вулиці котів,
Вдаючи, що він з гармати
Б’є в Антарктиці китів.
А коли до дошки в школі
Довелось йому іти,
Переплутав мимоволі,
Де КИТИ, а де КОТИ.
І під сміх усього класу
Вивів крейдою, що КІТ
В морі плаває, а ласий
До мишей і сала — КИТ.
Може, й стане китобоєм,
Коли вчитиметься Гнат,
Ну а поки котобоєм
Звуть його серед хлоп’ят.
- Наступний вірш → Євген Бандуренко – Не розгубився
- Попередній вірш → Дмитро Чередниченко – Вам що
(Оцінок ще немає)