Шумів у парку зелен клен,
Та підійшов хлопчак Семен
З геройкуватим виразом
І на гладесенькій корі
Ножем ім’я своє вгорі,
А знизу дату вирізав.
Дививсь на літери криві,
На свіжі рани ножові,
Крівцею-соком змочені,
Дививсь і тим не турбувавсь,
Що власноручно розписавсь
У непоправнім злочині.
