Всі діти слухають урок,
Понаставляли вуха,
І тільки Петрик при вікні
Учителя не слуха.
Бо поглядає у вікно,
Бо лине він думками
На берег Бугу, де сидять
Рибалки із вудками.
Вже й сам він вудку закида
Із берега крутого,
Та раптом вчитель підійшов
І запитав у нього:
— Ану-бо, мрійнику, скажи,
Про що ішла тут мова? —
І Петрик — пик, і Петрик — мик,
Не вимовить ні слова.
Збиравсь піймати карася
А чи бодай плотицю,
А упіймав він замість них
В щоденник одиницю…
- Наступний вірш → Євген Бандуренко – Чому козел сердитий
- Попередній вірш → Євген Бандуренко – Про те, як батько й мати вкладали Гриця спати
(Оцінок ще немає)