От нарешті і збулося
Все, чого так ждав Панас:
Надійшла жадана осінь —
Він пішов у перший клас.
Але потім захимерив:
«Ну, який же я школяр,
Як у мене тих паперів
Тільки зошит та буквар!
Он у брата, що в десятім,
Аж тріщить портфель від книг!»
Тут хлопчак свого завзяття
Більше стримати не міг.
Вбіг у батькову кімнату
І, піднявши стук і грюк,
У портфель почав він пхати
Все, що трапиться до рук:
«Путівник по Україні»,
Засмальцьований словник
І в зеленім ледерині
«Телефонний довідник».
Хоч портфель з півпуда важить,
Та втіша себе Панас:
— Отепер ніхто не скаже,
Що ходжу я в перший клас!
