Євген Бандуренко – Про малого Вовку та його обновку: Вірш

Радий був сьогодні Вовка,
Як ніхто з хлоп’ят,
Бо йому гуцулку мати
Справила до свят.
Вже не в мріях розцвітають
Квіти чарівні,
Розцвітають на шовковім
Білім полотні.
Тільки з хати на подвір’я
Вибіг напоказ,
Як йому біжить назустріч
Друг його Тарас.
Ввесь від радощів сіяє
І в обновці теж:
У матроському костюмі —
З подиву замреш!
Сніжно-біла безкозирка,
Чорний обідець,
Ще й дві стрічки за плечима
Розвіва вітрець.
Вовка в сльози — і до мами
Виливати сум:
— Не гуцулку, а матроський
Хочу я костюм!..
Плаче Вовка і не знає,
Що в цей самий час:
«Ой, купіть гуцулку!» — просить
Татуся Тарас…