Євген Бандуренко – Про те, як батько й мати вкладали Гриця спати: Вірш

Завечорілося — й батьки
Уклали Гриця спати,
Самі ж пішли читать книжки
До другої кімнати.
Лежить у ліжку Гриць сумний
І спать ніяк не хоче,
Бо й він «Барвінок» би новий
Теж почитав охоче.
Стоїть у хаті тишина,
І чують батько й мати,
Як Гриць вертітись почина
І жалібно зітхати.
— Чи ти, синок, заснеш коли?
А Гриць зітхає знову,
й, переморгнувшись, завели
Батьки таку розмову:
— Сходи-но, батьку, й принеси
Холодної водиці.
— Он Гриць не спить, то й попроси
Хай збіга до криниці.
Не встигли після слів отих
Вони й очима стріться,
Як донеслося враз до них
Гучне хропіння Гриця.