— А покажи-но Чорне море,—
Звернувсь учитель до Юрка.
Юрко підвівсь і пильним зором
По карті з краю в край блука.
Блукав, блукав, а по хвилині
Невинно очі підніма:
— А тут моря все тільки сині,
А чорних — жодного нема…
- Наступний вірш → Євген Бандуренко – Чому не говорять рибки
- Попередній вірш → Євген Бандуренко – Ігнатик-математик
(Оцінок ще немає)