Вихвалявсь малий Петрусь:
— Як не віриш — поклянусь,
Що ні вовка, ні ведмедя
Й навіть лева не боюсь!
— Не боюся, не боюся! —
Перебила його Люся,
Ледве стримуючи сміх. —
Ну, а де ж ти бачив їх? —
І, крутнувшися на ніжці,
Відповів сестрі Петрусь:
— Бачив звірів я у книжці,
Що купив мені татусь…
- Наступний вірш → Євген Бандуренко – Він образився дарма
- Попередній вірш → Євген Бандуренко – Є на все у нього час
(Оцінок ще немає)