— Я плавець! — хвалився Влас,
Ідучи купатись.—
І зі мною серед вас
Нікому змагатись.
Клим сопів, зітхав Івась,
І мовчала Алла,
Тільки, смілива й метка,
Галя відказала:
— Що там з тебе за плавець,
Ми побачим швидко,
А що добрий хвастунець —
Це вже й зараз видко!
- Наступний вірш → Євген Бандуренко – Про малого Вовку та його обновку
- Попередній вірш → Євген Бандуренко – Не дивуйтесь