Хваливсь-вихвалявся Захар,
Який в нього гарний загар.
І тиждень, і два вихвалявся,
Аж поки в ставку не скупався.
Зів’яв тут відразу Захар:
Бо де ж це подівся загар?
- Наступний вірш → Євген Бандуренко – Є на все у нього час
- Попередній вірш → Євген Бандуренко – Знайшов причину