Жив на світі цар Горох.
Був у нього хлопчик Ох.
Цар Горох
і хлопчик Ох
скрізь ходили тільки вдвох.
Цар Горох питався:
— Ох,
правда ж, добре нам удвох?
— Цар Горох,
нам добре вдвох,—
радо згоджувався Ох…
Якось ставсь переполох:
загубився хлопчик Ох!
Дуже бідкавсь цар Горох,
що вони тепер не вдвох.
Ох
і охав цар Горох —
тільки «ох»
та тільки «ох»!..
Та знайшовся хлопчик Ох –
знову радий цар Горох.
Дуже радий хлопчик Ох,
що минув переполох.
Цар Горох промовив:
— Ох, дуже добре, що ми вдвох!
І промовив хлопчик Ох:
— Ох і славний цар Горох!
