Вірші класиків > Євген Гуцало: Вірші > Євген Гуцало – Губи жіночі, ждучи поцілунку

Євген Гуцало – Губи жіночі, ждучи поцілунку: Вірш

Губи жіночі, ждучи поцілунку,
схожі на очеретяну суху сопілочку,
що ось-ось забринить ув осінньому лузі,
немов павутинка бабиного літо…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Євген Гуцало
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Євген Гуцало – Губи жіночі, ждучи поцілунку":

Читати схожі вірші:

  1. Володимир Сосюра – Губи в губи
  2. Володимир Сосюра – О губи, губи вишнево-темні
  3. Євген Гуцало – Зелена радість конвалій
  4. Євген Гуцало – Ти
  5. Євген Плужник – По-осінньому хмари пливуть
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Євген Гуцало – Губи жіночі, ждучи поцілунку: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.