Дерев’яна синя
скриня
в хаті — справжня
господиня.
Синя скриня
всіх взуває,
синя скриня
й зодягає.
В синій скрині
є убори
без узорів
і в узорах.
В синій скрині
є обновки
полотняні,
з льону,
з шовку.
В скрині є весільна квітка.
Є сережки. Є намітка.
В дерев’яній синій скрині
Є намисто старовинне.
Голки є. І є наперсток.
Є маленький
срібний хрестик.
В дерев’яній
синій скрині
з торочками є хустина.
Ця хустина,
мов жар-птиця,
жаром грає та іскриться.
Ця небачена хустина —
ще бабусі Катерини.
В синій скрині
є намисто,
самоцвітне, променисте.
В дерев’яній синій скрині
є каблучка старовинна.
В скрині гребінь є
із рогу,
що лежить там
довго-довго.
Рушники у синій скрині,
мов птахи —
зелені й сині.
Плахта є, і є запаска —
теж з бабусиної ласки.
Бинди* є у синій скрині,
бинди теж —
зелені й сині.
Є вишневі, наче вишні,
що в саду вродили пишно.
Навіть заполоч у скрині
ще бабусі Катерини!
В синій скрині
дерев’яній
скатертина є предавня.
Скатертина ця
предавня —
про бабусю
пам’ять славна.
Про бабусю Катерину,
бо її ця синя скриня.
То бабуся все надбала —
й нам у спадок
передала.
Добре нам цей
спадок мати
у веселій рідній хаті.
Дерев’яна синя
скриня
в хаті — справжня
господиня.
Наче й зовсім то не
скриня,
а бабуся Катерина!
_________________
* Бинди – стрічки.
