…І новорічна ніч – як казка.
Я,
Засипаний сніжинками й зірками,
Ітиму манівцями неба,
Чумацьким Шляхом…
Слабка людина, не втерплю,
Щоб пальцями не зачепити струни
Сузір’я Ліри.
І візьму за лапу
Велику Ведмедицю й приведу
До вас в кімнату.
Кутаючи ноги
У хустку пухову, ви скажете:
– А добре б
Із неї здерти шкуру і повісити
над ліжком в мене. –
Я
Змовчу. І Ведмедицю виведу за двері
І за зорею вуха лагідно її
Полоскочу. Скажу:
– Вертайсь на небо, тільки
Оберігайся сузір’я Гончих Псів. –
…І новорічна ніч – як казка…
