Євген Маланюк – Голос півстаречий: Вірш

Голос півстаречий, півдитинний.
Старосвітські строфи. І чогось
Фортеп’ян звучить, як клавесини…
Що ж це — пригадалось? Приверзлось?

Але день тверезий аж до болю,
Червень — мов спізнілий березіль
І війна гримить на передполю
Стогоном загублених зусиль.

Десь складають кари і провини,
Десь прокреслюється вислідна
… Фортеп’ян звучить, як клавесини,
… Бабчин спів.
І літо, як весна.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Євген Маланюк – Голос півстаречий":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Євген Маланюк – Голос півстаречий: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.