Вже все згубив: юнацтва подих,
Ранкові мрії, ніжність врод,
Навік, навік мої клейноди —
Скарби пороків і скорбот.
Не слави шал, не хрест лицарства,—
Це все завіяв вихор днів,—
Я зацного володар царства:
Престола зла, країн гріхів.
Назавше захід пурпуровий
Життю зловісно-грізне тло.
Мій самоцвіт — рубіни крови,
Моя краса — останнє зло.
