Євген Маланюк – Як завше, дні повиті крепом: Вірш

Як завше, дні повиті крепом.
В кімнаті ще зимові сни.
Здається, зовсім і не треба
Цієї пізньої весни.

Ви мовчите. Я п’ю безсило
Міцну отруту самоти.
Життя всі мрії підкосило,
І більш нема куди піти.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Євген Маланюк – Як завше, дні повиті крепом":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Євген Маланюк – Як завше, дні повиті крепом: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.