День відшумів. Померкли в далині
Гір снігових блідо-рожеві перса…
Базар безлюдіє. Давно пора й мені
З крамнички затхлої цього старого перса,
Від чару цих побляклих килимів…
Що коли б я, чи інший хто, зумів
Такої простоти і пишности такої
В рядках своїх віршових досягти?
…багато б ти
Чудес тоді… накоїв!
