Для вас, історики майбутні,
Наш біль – рядки холодних слів!
О, золоті далекі будні
Серед родючих вільних нив!
Забудь про ті натхненні свята,
Що в них росила землю кров!
Мовчи, мовчи, душе підтята.
– Агов!
Якийсь дідок нудний напише,–
Війна і робітничий рух…
О, тихше!
– Біль не вщух!
