Євген Плужник – Хай чужина комусь вбирає очі: Вірш

Хай чужина комусь вбирає очі,
Нехай про неї навіть мріє хтось
(До переміни місць такі охочі
Всі ті, кому в житті не повелось).

Для мене ж досить – певне, до загину –
Кількох губерень чи округ тепер,
Що на землі становлять Україну –
УСРР.

Бо що мені та слава галаслива
Про всі дива за тридев’ять морів,
Коли я досі і малого дива –
Землі своєї ще не зрозумів!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (3 оцінок, середнє: 3,33 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Євген Плужник – Хай чужина комусь вбирає очі":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Євген Плужник – Хай чужина комусь вбирає очі: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.