Хмари ці, такі безформні,
Вечір цей, безбарвно світлий
Все неначе мляві тіні
В безгомінній порожнечі…
Тихне голос… В’януть рухи…
Сядь і сни, згорнувши руки…
Ах, які безформні хмари!
Ах, який безбарвний вечір!
- Наступний вірш → Михайло Литвинець – Синички
- Попередній вірш → Євген Плужник – Вашу карту бито
(Оцінок ще немає)