Каменя один приділ — лежати.
Вітрові один закон — лети!
Тільки я поставлений питати
Як не цілі, то бодай мети…
Та хоч як — в лиця свойого поті —
Зважу міру явищ і подій,—
Камінь той лежатиме і потім,
Вітер той летітиме й тоді.
- Наступний вірш → Євген Плужник – Зціпив зуби
- Попередній вірш → Євген Плужник – Ще в полон не брали тоді
(Оцінок ще немає)