Місток замшілий і хисткий,
І верби в березі, і мальви,
Яку мені відкрили даль ви
Давно забуту: пелюстки
Вуст ще дитячих, душу чисту,
І першу зустріч, і любов —
Усе, що пережити знов
Нам не до хисту!
- Наступний вірш → Євген Плужник – Порожній берег моря
- Попередній вірш → Євген Плужник – Як він спустів, садок
(Оцінок ще немає)