Мудрість мудрих… За гріх який
Марність всю її мушу знати?
О, проклята звичка руки
Сторінку перегортати!
Може, й справді вся правда – мить,
Мертві факти й безсмертні міти…
О, коли б себе пережить,
Щоб все зрозуміти!
- Наступний вірш → Євген Плужник – Критики, навчаючи поета
- Попередній вірш → Євген Плужник – Сіра мжичка за вікнами
(Оцінок ще немає)