Євген Плужник – Мишвою, тліном і сновійним чимось: Вірш

Мишвою, тліном і сновійним чимось
Тхне в цих обдертих стінах… Час настав —
І от палац зруйновано. Учімось,
Як будувати!

Із вікна на став
Препишний вигляд… Сядь на підвіконні,
І уяви, — тут виведуть нові,
Міцніші стіни, мабуть що бетонні,
І доведеться кинути сові
Своє горище…

Буде чисто, світло…
На стінах спектри дорогих картин…
Важкі драпрі… І все, що вже набридло.
…Мишва і тлін…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Євген Плужник – Мишвою, тліном і сновійним чимось":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Євген Плужник – Мишвою, тліном і сновійним чимось: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.