Ні словечка йому не сказав старий,
Мовчки вивів коня за ворота.
Потихеньку осіння лилася згори
На степи позолота.
А коли упав перший у жовтні сніг,
Лист прийшов весь пом’ятий.
За далеке майбутнє ліг
В бур’ян головою спати.
До товару… По воду… А день за днем…
Знов подвір’я взялось травою…
Серце, серце! З твоїм вогнем
– У бур’ян головою!
