Ніч… а човен – як срібний птах!..
(Що слова, коли серце повне!)
…Не спіши, не лети по сяйних світах,
Мій малий ненадійний човне!
І над нами, й під нами горять світи…
І внизу, і вгорі глибини…
О, який же прекрасний ти,
Світе єдиний!
- Наступний вірш → Богдан Лепкий – Стоять коні
- Попередній вірш → Євген Плужник – Був це хлопчик лагідний і тихий
(Оцінок ще немає)