Одноманітно і звичайно
Кінчалось літо. Рад не рад —
Що це міняє? Зустрічай-но
Переходовий листопад!
І горблячи відвиклу спину
В обіймах теплого пальта,
Нудливий запах нафталіну
Як матіоли дух, ковтай;
І нишком починай про весну
Якусь віршову канітіль,
Може таку ж неінтересну,
Не варту часу і зусиль,
Як і закінчене допіру
Порожнє літо… Рад, не рад, —
На лад весінній строїть ліру
Передзимовий листопад…
