Євген Плужник – Ой гудуть, дзвенять міцні вітрила: Вірш

Ой гудуть, дзвенять міцні вітрила.
Все буйніший вітер верховий…
…Не одна, мабуть, сьогодні мила
Цілу ніч не склонить голови…

Не одна над море вийде мати,
Материнську долю клянучи.
Молодого сина виглядати
З темної безодні уночі!

А з безодні – тільки піна біла.
Вище й вище кожен вал новий…
…Ой гудуть, дзвенять старі вітрила.
Не вщухає вітер верховий!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Євген Плужник – Ой гудуть, дзвенять міцні вітрила":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Євген Плужник – Ой гудуть, дзвенять міцні вітрила: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.