…І ось я ляжу, – родючий гній, –
На скривавлений переліг…
– Благослови єси, часе мій!
Навчи мене заповітів своїх!
Розцвітайте, нові жита!
А на кожному колосі – мука моя…
О, воістину час ратай!
Славословлю його ім’я.
Благословен єси, часе мій!
О, жорстокий! І весь в крові!
– Це нічого, що я мов гній –
Під посіви твої нові!
– Бо ось вірю, зросту колись, –
І до когось вітрами, – жни!
…Серце, серце моє! навчись
Тишини…
