Притулив до стінки людину,
Витяг нагана…
Придивляйсь, дітлоха, з-за тину, –
Гра бездоганна!
Потім їли яєшню з салом,
До синців тисли Мотрі груди…
О, минуле! Твоїм васалам
І в майбутньому тісно буде!
- Наступний вірш → Євген Плужник – Був це хлопчик лагідний і тихий
- Попередній вірш → Євген Плужник – А він молодий-молодий
(1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)