Євген Плужник – Сірі вулиці: Вірш

Сірі вулиці… Тихі кури…
(Впорядкуй згадки, впорядкуй!)
Візник, бородань похмурий,
Куняє на передку…

Ось і він (як з повісти взятий!)
З мезоніном домок в садку…
Любистку пахощі й м’яти…
(Впорядкуй згадки, впорядкуй!)

Ми приїхали… Ах, ми — вдома!
Пес Трезор нам руки лизне…
…Яка тишина знайома!
Мовчання яке грізне!

Ах, ці вулиці! Ах, ці кури!…
(Впорядкуй думки, впорядкуй!)
Може краще: візник похмурий
Хай куняє на передку?…

Хай плуганяться коненята…
Хай зникає домок в садку…
Любисток і рута-м’ята…
(Впорядкуй чуття, впорядкуй!)

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Євген Плужник – Сірі вулиці":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Євген Плужник – Сірі вулиці: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.