В. Підмогильному
Стала ніч над горами. Затока
В безгомінні сірім пригаса…
Лиш одна зоря, бліда й висока,
Маревні вказує небеса…
Час спокою… а душа в тривозі…
О, дитя налякане й слабе!
В тиші цій, що стала на порозі,
Страшно їй підслухати себе!
- Наступний вірш → Євген Плужник – Тепер на півночі горять сніги
- Попередній вірш → Євген Плужник – Прекрасен світ вночі
(Оцінок ще немає)