Стережися неба нічного!
Порожнечі його німій
Мало зору твого, і много —
Якщо душу відкриєш їй!
Зачарує. Приспить. Зруйнує.
Звідки?… Нащо?… Навік… Кудись…
…І м’ятеться, м’ятеться всує
Твій бентежний дух…
Стережись!
- Наступний вірш → Євген Плужник – Вікно в садок, тож пахощі зела
- Попередній вірш → Євген Плужник – Дві паралелі, два меридіяни
(Оцінок ще немає)