— Вашу карту бито! — Звичним рухом
Банкомет згрібає папірці… —
Вам — кінець. — Та хай не ріже вухо
Голос цей, І живчик на руці
Не тремтить помітніше від того!
Це ж — ігра! І не болить нікого,
Що один хтось виграв чи програв;
Важно, щоб, кінчаючи, звільняв
Місце для наступника свойого!
- Наступний вірш → Євген Плужник – Хмари ці, такі безформні
- Попередній вірш → Євген Плужник – Одноманітно і звичайно
(Оцінок ще немає)